Чи не спроможемось? / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.. – Львів: Видавництво "Світ". – 2005. – Т. 2. – C. 347–352.
Вперше опублікована в журналі: ЛНВ. – 1907. – Т. XL. – Кн. XII. – С. 418–425. Автограф статті (без кінця, відсутній текст двох останніх видрукуваних речень) зберігається в ЦДІАК України (Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 169. – Арк. 180–197). Тут же зберігається друкарська відбитка кінця статті (Арк. 198 зв.).
Подається за першодруком.
Стаття присвячена актуальній проблемі розбудови національної освіти, приватних українських наукових інституцій. Учений подає розроблений ним ґрунтовний проект організації інституту українознавства.
Про дату написання статті свідчать щоденникові записи М. Грушевського: «Засів до статті “Чи не спроможемось”, бо не було книги до VII т. (взяв Крип’якевич і десь поїхав), а статті треба. Написав до вечора майже цілу (окрім кінця самого)» (Грушевський М. Щоденник 1904–1910 рр. – ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 25. – Арк. 168. Запис від 30 листопада 1907 р.). 1 грудня 1907 р. учений записав про закінчення статті (Там само. – Арк. 168 зв.).
Про важливість порушеної проблеми свідчить збережений лист Л. Жебуньова до М. Грушевського від 9 січня [1908 р.]: “Ще од одібрання Вашого листа я заслав Вашу статтю з ЛНВ (про вільний університет) Багалію, маючи на увазі заінтересовать його цією справою (справді великою), але ж скільки я не міркую про неї – трудно сподіватись, щоб можна було виконать її дрібними жертвами. Коли не навернете до неї якогось одного богатиря – навряд що вийде в близькому часі, а навернути його можна тільки через Вас, коли б побалакали з ним кілька раз. Я готовий пропагандіровати цю ідею, скільки стане моїх сил (зашліть мені 20 відбитків статті, та й окремо видайте її), але ж це тільки для ширення ідеї, що тепер потрібно перед усього” (ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 473. – Арк. 12–12 зв.). Свої думки щодо проекту висловив і учень М. Грушевського І. Джиджора. В листі від 22 травня 1908 р. він писав: “3 листа п. проф. я не вповні здаю собі справу, які заходи робили п. проф. у Києві, але я не згоден з тим, що на Київ можна махнути рукою. Не знаю також, як п. проф. думають уладити справу – конкретно – з науковим інститутом, одначе наскільки я знаю, то тих 100 000 у Леонтовича все-таки можна буде видерти. [...] Київ повинен бути головним центром уваги” (Там само. – Спр. 447. – Арк. 183).
Бібліотека
адреса матеріалу: 
